ЕКОЛОГІЧНИЙ ПАСПОРТ МІСТА КРИВОГО РОГУ - Кривий Ріг 2017
←
→
Транскрипция содержимого страницы
Если ваш браузер не отображает страницу правильно, пожалуйста, читайте содержимое страницы ниже
ЕКОЛОГІЧНИЙ ПАСПОРТ
МІСТА
КРИВОГО РОГУ
Кривий Ріг
2017
ЗМІСТ 1. Фізико-географічна характеристика 3 2. Стан атмосферного повітря 8 3. Стан водних ресурсів 19 4. Поводження з відходами 32 5. Рекультивація 40 6. Природно-заповідний фонд 41 7. Природоохоронні програми 47 8. Безпека життєдіяльності 49 9. Екологічна культура та свідомість 52 10. Календар екологічних дат 53
ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
У першій половині XVIII ст. територія сучасного міста входила в склад трьох
паланок Січі Запорізької – Бугогардівської, Інгульської (Перевізької), Кодацької.
Після ліквідації Запорозької Січі, у травні 1775 року, Кривий Ріг отримав
статус військової слободи.
27 квітня 1775 року був відкритий Кизикирменський поштовий тракт і почала
офіційне існування поштова станція Кривий Ріг. Про це свідчить копія документу
"Розклад заснованих поштових станцій по р. Інгулець від Кременчуга до Херсона.
27 квітня (8 травня) 1775р." (Центральний державний історичний архів м. Київ).
У кінці грудня 1860 року Олександр II підписав Указ про переведення
державного поселення Кривий Ріг у ранг містечка. З 1866 року містечко стало
центром новоствореної Криворізької волості.
27 лютого 1919 року на І з’їзді Рад Криворізького регіону було проголошено
про створення Криворізького повіту у складі 34 волостей. Кривий Ріг став містом і
центром однойменного повіту. Рішенням ВУЦВК від 29 квітня 1919 року
Криворізький повіт увійшов до складу Катеринославської губернії.
Щодо назви поселення існує кілька версій, одна з них пов’язана з рельєфом
місцевості: при впадінні Саксагані в Інгулець утворюється довгий кривий мис, або
ріг. Крім того, існують численні перекази щодо проживання на території міста
козака Рога, який через фізичну ваду отримав прізвисько Кривий.
Зараз місто Кривий Ріг займає територію площею 430,0 км 2 і має протяжність
з півночі на південь 126 км (найбільша в Європі) та ширину до 20 км .
За чисельністю населення Кривий Ріг займає 8 місце в Україні та станом на
01.01.2016 складає 645,1 тис. чол.
Географічне положення міста – 47055' північної широти, 33015' східної
довготи.
Криворіжжя – один із найбагатших на корисні копалини регіонів України.
Більшість із відомих родовищ пов’язана із стародавніми породами Українського
щита. Найбільш важливими серед них є рудні родовища, поклади мармуру,
доломітів (40% балансових запасів України), покрівельних та талькових сланців,
сурику, охри, мумії, будівельних пісків, суглинків, скандію, ванадію та ще близько
40 елементів таблиці Менделєєва, комплексне використання яких дозволить
забезпечити добробут майбутніх поколінь громадян України.
У наш час у Кривбасі добуваються три основні промислові типи залізних руд:
багаті руди, які безпосередньо використовуються у металургії, магнетитові і
окислені залізисті кварцити, які потребують збагачення. Багаті руди залягають
головним чином серед окислених кварцитів, утворюючи близько 300 рудних
покладів. Вміст заліза в них більш як 46%, шкідливих домішок – соті долі відсотка.
Добувають їх переважно підземним способом.
Загальні розвідані запаси залізних руд у Кривбасі складають понад
32 млрд.тонн.
Крім того, на Криворіжжі є і унікальне у своєму роді виробне каміння,
представлене променистим кварцом – різноманітні природні "котячі", "зміїні",
"соколині", "тигрові очі" та криворізька яшма.
Кривий Ріг – місто обласного підпорядкування Дніпропетровської області,
розташоване в центральній частині Українського кристалічного масиву у степовій
зоні України на злитті річок Інгулець і Саксагань, які входять до басейну р. Дніпро.
Водні ресурси Криворіжжя представлені водами рік і штучних водоймищ,
підземними водами кількох водоносних горизонтів. Водні ресурси поверхневих
водних об’єктів використовуються через значне зарегулювання поверхневого стоку
(на р. Саксагань і р. Інгулець). На ріках, у балках та подах Кривбасу створено 5
водосховищ і понад 100 ставків.
Клімат степовий, атлантично-континентальний, спекотне посушливе літо,
помірно м’яка з частими відлигами зима. Середньорічна температура повітря
становить +8,5°С. Середня температура повітря у липні +22,2°С, у січні – -5,1°С.
Тривалість безморозного періоду 175 днів.
Криворіжжя відноситься до посушливих районів України, кількість
атмосферних опадів 400-450 мм/рік (з максимумом на початку літа). Пересічний
річний показник відносної вологості повітря 72%.
Досить суттєвим є вплив метеорологічних умов на стан навколишнього
природного середовища. Великий відсоток (64%) повторюваності впродовж року
штилів і вітрів з малою швидкістю свідчить про те, що роль метеорологічних
параметрів у накопиченні забруднюючих речовин та розсіюванні їх у атмосфері
залишається сталою.
Над територією міста сформувався своєрідний мікроклімат "острова тепла". У
місті тепліше на 1,8°С. Особливо це помітно в холодний період року. Також більше
опадів, туманів, часто з низьких хмар і пилогазових викидів підприємств та
автомобілів взимку утворюється смог, знижені дози сонячної радіації.
До складу Кривого Рогу входять:
7 районів:
Металургійний (Дзержинський) район;
Довгинцівський район;
Покровський (Жовтневий) район;
Інгулецький район;
Саксаганський район;
Тернівський район;
Центрально-Міський район.
3 селища: Авангард, Гірницьке, Коломійцеве.
2 села: Новоіванівка, Тернуватий Кут.
Площа існуючих парків та скверів загального користування та територій міста
становить більше 16 тис.га, площа озеленення територій загального користування –
1347 га. Забезпечення населення міста озелененими територіями загального
користування складає 25 м2 на одного мешканця.
Місто має потужний гірничо-металургійний комплекс. Переважна
номенклатура: залізна руда, концентрат, агломерат, окатиші, чавун, сталь, готовий
прокат (арматура, куток, катанка). Питома вага гірничо-металургійного комплексу –
93,4% загальних обсягів промислового виробництва в місті.
Кар’єр ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Панорама ПРАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"
Інформація
щодо користувачів родовищ корисних копалин, розташованих на території міста Кривого Рогу
Таблиця 1
№ Назва родовища Стан Користувач Вид користування № спеціального № акта гірничого відводу,
з/п розробки надрами (геологічне дозволу, дата дата видачі, термін дії
вивчення, видобуток видачі, термін дії
тощо)
1 Скелеватське- розробляється ПАТ "Південний гірничо- видобування № 585 від 29.07.1996 №3139 від 02.11.2016
Магнетитове з 1955 року збагачувальний комбінат" термін дії до 29.07.2036
видобуток
термін дії до 29.07.2036
2 Велика розробляється ПРАТ "Центральний гірни- видобування № 2438 від 11.04.2001 № 2984 від 23.12.2014
Глеюватка з 1960 року чо-збагачувальний комбінат" термін дії до 11.04.2030 термін дії до 11.04.2030
3 Поле шахти розробляється ПРАТ "Центральний гірни- видобування № 2582 від 23.11.2001 № 2013 від 05.03.2012
ім.Орджонікідзе з 1981 року чо-збагачувальний комбінат" термін дії до 23.11.2017 термін дії до 23.11.2017
(Перша та Друга
ділянки)
4 Саксаганське розробляється СП ПРАТ "Маріупольський видобування № 3950 від 07.07.2006 № 1974 від 20.02.2012
родовище кар’єр з 1953 року металургійний комбінат ім. термін дії до 07.07.2019 термін дії до 07.07.2019
"Північний" Ілліча" ГЗК "Укрмеханобр"
5 Ділянка - КЗ "Міська лікарня № 11 Геологічне вивчення, у Відповідно до наказу -
розташування ДОР" т.ч. дослідно- Державної служби
свердловини промислова розробка геології та надр України
№ 13652 від 12.08.2016 №250
прийнято рішення
надати спеціальний
дозвіл на користування
надрами КЗ "Міська
лікарня № 11 ДОР"
6 Інгулецьке розробляється ПРАТ "Інгулецький гірничо- видобування № 1932 від 14.07.1999 № 2041 від 30.03.2012
родовище з 1961 року збагачувальний комбінат" термін дії до14.07.2017 термін дії до14.07.2017
7 Поле шахти розробляється ПАТ "Кривбасзалізрудком" видобування № 2559 від 12.10.2001 № 1929 від 28.12.2011
"Родіна" з 1889 року термін дії до 12.10.2018 термін дії до 12.10.2018
8 Поле шахти розробляється ПАТ "Кривбасзалізрудком" видобування № 2557 від 12.10.2001 № 1927 від 28.12.2011
"Октябрська" з 1887 року термін дії до 12.10.2018 термін дії до 12.10.2018
9 Поле шахти розробляється ПАТ "Кривбасзалізрудком" видобування № 2558 від 12.10.2001 № 1928 від 28.12.2011
"Гвардійська" з 1889 року термін дії до 12.10.2018 термін дії до 12.10.2018
№ Назва родовища Стан Користувач Вид користування № спеціального № акта гірничого відводу,
з/п розробки надрами (геологічне дозволу, дата дата видачі, термін дії
вивчення, видобуток видачі, термін дії
тощо)
10 Поле шахти розробляється ПАТ "Кривбасзалізрудком" видобування № 2556 від 12.10.2001 № 1926 від 28.12.2011
ім. Леніна з 1894 року термін дії до 12.10.2018 термін дії до 12.10.2018
11 Поле шахти розробляється ПРАТ видобування № 592 від 05.08.1996 № 2078 від 07.05.2012
"Ювілейна" з 1896 року "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" термін дії до 05.08.2016 термін дії до 05.08.2016
12 Поле шахти розробляється ПРАТ видобування № 599 від 06.08.1996 р № 2078 від 07.05.2012
ім. Фрунзе з 1885 року "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" термін дії до 06.08.2016 термін дії до 05.08.2016
13 Новокриворізьке розробляється ПАТ "АрселорМіттал видобування № 4482 від 03.12.2012 № 2408 від 13.12. 2012
з 1971 року Кривий Ріг" термін дії до 09.06.2018 термін дії до 09.06.2018
14 Валявкинське розробляється ПАТ "АрселорМіттал видобування № 4483 від 30.05.2014 № 2904 від 23.06.2014
хвостосховище з 1972 року Кривий Ріг" термін дії до 10.02.2018 термін дії до 10.02.2018
(кар’єр - 3)
15 Родовище розробляється ПАТ "АрселорМіттал видобування № 4451 від 23.10.2007 № 2413 від 17.12.2012
рудника з 1987 року Кривий Ріг" термін дії до 21.06.2021 термін дії до 21.06.2021
ім.Кірова
(поле шахти
ім.Артема)
16 Первомайське розробляється ПРАТ "Північний гірничо- видобування № 1118 від 21.10.1997 № 2693 від 29.11.2013
з 1961 року збагачувальний комбінат" термін дії 20 років термін дії до 21.10.2017
17 Ганнівське розробляється ПРАТ "Північний гірничо- видобування № 1119 від 21.10.1997 № 1916 від 19.12.2011
з 1963 року збагачувальний комбінат" термін дії до 21.10.2017 термін дії до 21.10.2017
18 Поле шахти не ПРАТ "Північний гірничо- видобування № 4036 від 25.09.2006 №1918 від 19.12.2011
"Першотравнева" розробляється збагачувальний комбінат" термін дії 20 років термін дії до 25.09.2026
19 Шиманівське не ТОВ "Шиманівське Стіл" видобування №4537 від 13.12.2007 №2913 від 28.07.2014
родовище розробляється термін дії до 01.11.2024 термін дії до 01.11.2024
СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
Основними засадами державної екологічної політики України на період до
2020 року передбачено зменшення обсягу викидів забруднюючих речовин
стаціонарними джерелами до 2015 року на 10% та до 2020 року на 25% від базового
рівня 2010 року, що є одним із ключових завдань в досягненні її стратегічних цілей.
За даними Головного управління статистики у Дніпропетровській області за
2015 рік у загальному обсязі викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря
по Дніпропетровській області (723,9 тис. тонн) викиди в повітря по місту Кривий Ріг
склали 45% (327,032 тис. тонн).
Обсяг викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря міста у 2015 році
зменшено на 17 % у порівнянні з базовим показником 2010 року.
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними
джерелами
Таблиця 2
Роки Викиди в атмосферне Щільність викидів у Обсяг викидів у
повітря, тис. тонн розрахунку на 1 км2, тонн розрахунку на
1 особу, кг
2010 395,032 970,6 589,1
2011 358,558 880,9 538,8
2012 354,597 871,2 536,4
2013 351,778 864,3 535,4
2014 327,374 804,4 501,6
2015 327,032 803,5 506,9
Щільність викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря на 1км2
площі міста в 2015 році становила 803,5 тонн, що на 167,1 тонн (17%) менше, ніж у
2010 році. Обсяги викидів у розрахунку на одну особу – 506,9 кг, що на 82,2 кг
(14%) менше, ніж у 2010 році.
Основними забруднюючими речовинами атмосферного повітря міста, які
складають майже 96% від загального обсягу викидів забруднюючих речовин є оксид
вуглецю – 73%, пил – 15%, діоксид азоту – 5%, діоксид сірки – 3%; інші речовини –
4% (сірководень, аміак, фенол, формальдегід, діазоту оксид, метан).
Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин від стаціонарних
джерел протягом 2010-2015 років, тис. тонн
Таблиця 3
Загальний обсяг в т.ч.
викидів усіх
Роки оксид
забруднюючих пил діоксид сірки діоксид азоту
вуглецю
речовин
2010 395,032 66,647 23,758 15,399 276,170
2011 358,558 62,265 16,066 14,157 234,550
2012 354,597 59,102 12,232 14,135 242,850
2013 351,778 52,156 11,738 13,134 245,916
2014 327,374 46,663 11,205 12,634 230,147
2015 327,032 49,894 10,563 16,251 237,548
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємств гірничо-
металургійного комплексу складають 99,6% від загальних викидів по місту.
Основними підприємствами, що негативно впливають на стан атмосферного повітря
міста є 10 найбільших підприємств, а саме: публічні акціонерні товариства
"АрселорМіттал Кривий Ріг", "ХайдельбергЦемент Україна", "Криворізький
залізорудний комбінат", "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", приватні
акціонерні товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", "Північний
гірничо-збагачувальний комбінат", "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат",
"ЄВРАЗ СУХА БАЛКА", структурний підрозділ приватного акціонерного
товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" ГЗК
"УКРМЕХАНОБР", "Криворізький завод гірничого обладнання".
Валові викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря основними
промисловими підприємствами міста, тис. тонн
Таблиця 4
№
Назва підприємства 2010 2011 2012 2013 2014 2015
з/п
ПАТ "АрселорМіттал Кривий
1 321,293 287,36 278,166 264,510 255,449 268,312
Ріг"
ПАТ "Південний гірничо-
2 46,863 47,536 53,257 63,301 50,344 39,083
збагачувальний комбінат"
ПРАТ "Північний гірничо-
3 16,029 14,571 14,166 15,037 12,472 11,137
збагачувальний комбінат "
ПРАТ "Центральний гірничо-
4 3,228 3,088 3,024 2,905 2,683 2,803
збагачувальний комбінат "
ПАТ "ХайдельбергЦемент
5 2,727 2,187 2,140 2,309 2,227 2,199
Україна"
ПРАТ "Інгулецький гірничо-
6 2,465 1,596 1,571 1,561 1,609 1,374
збагачувальний комбінат "
ПрАТ "Криворізький завод
7 0,496 0,475 0,405 0,423 0,328 0,222
гірничого обладнання"
8 ПАТ "Кривбасзалізрудком" 0,273 0,273 0,278 0,260 0,259 0,240
ПРАТ "ЄВРАЗ СУХА
9 0,125 0,146 0,144 0,144 0,146 0,145
БАЛКА"
СП ПРАТ "ММК ім. Ілліча"
10 0,09 0,087 0,065 0,073 0,071 0,072
ГЗК "Укрмеханобр"
Основний вплив на стан атмосферного повітря здійснює ПАТ "АрселорМіттал
Кривий Ріг". У 2015 році обсяги викидів забруднюючих речовин у атмосферне
повітря від стаціонарних джерел викидів підприємства становили 82% від
загального обсягу викидів забруднюючих речовин по місту.
Окремо слід виділити викиди у атмосферне повітря парникових газів, до яких
відноситься вуглекислий газ, метан, діазоту оксид. Парникові гази суттєво
впливають на стан довкілля. Їх викиди призводять до глобального потепління та
змін клімату. Основним компонентом впливу на зміну клімату є вуглекислий газ,
частка якого серед викидів парникових газів є найбільшою та становить 99,9% від
загального обсягу викидів парникових газів. У 2015 році обсяг викидів вуглекислого
газу зменшено на 2,5% у порівнянні з 2011 роком.
У складі парникових газів викиди метану та діазоту оксиду, що потрапили у
атмосферу протягом 2015 року становили 4,1 тис. тонн та 4,6 тис. тонн відповідно.
При цьому, у порівнянні з 2011 роком викиди метану зменшилися на 23 % та діазоту
оксиду на 66,5%.
Динаміка викидів метану та діазоту оксиду, тонн
Таблиця 5
Назва речовини 2011 2012 2013 2014 2015
Метан, тонн 5357,0 4569,6 5378,1 5036,9 4117,142
Діазоту оксид, тонн 13796,1 5686,9 6732,5 5972,8 4614,507
Вплив масових вибухів в кар’єрах на стан атмосферного повітря міста
На території міста розташовано 8 діючих кар’єрів, в яких проводиться понад
200 масових вибухів за рік.
Відповідно до вимог ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного
повітря" підприємства зобов’язані здійснювати організаційно-господарські, технічні
та інші заходи, щодо забезпечення виконання вимог у галузі охорони атмосферного
повітря, а також вживати заходів щодо зменшення обсягів забруднюючих речовин.Загальний обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря при
здійсненні масових вибухів в кар’єрах в 2015 році зменшився порівняно з
2010 роком на 819,7 тонн (тобто на 21%).
Підприємства при проведенні масових вибухів здійснюють природоохоронні
заходи, направлені на скорочення техногенного навантаження на довкілля та
людину: використовують внутрішню і зовнішню гідрозабійку, застосовують
безтротилові вибухові речовини та інше. Значним досягненням в цьому напрямку є
відмова від використання тротиловміщуючих вибухових речовин. Так з 2011 року
при здійсненні масових вибухів у кар’єрах використовуються виключно
безтротилові вибухові речовини. 100% використання безтротилових вибухових
речовин значно покращило кількісні та якісні показники стану атмосферного
повітря.
У результаті виконання гірничорудними підприємствами міста заходів із
охорони атмосферного повітря при здійсненні масових вибухів у кар’єрах
забезпечується запобігання надходженню в атмосферне повітря близько 10 тис. тонн
забруднюючих речовин щорічно.Якість атмосферного повітря та розбудова автоматизованої системи
моніторингу в місті Кривий Ріг
На теперішній час система моніторингу атмосферного повітря у нашому місті
складається з державної системи моніторингу та відомчої системи моніторингу
підприємств.
Система моніторингу за станом атмосферного повітря м. Кривий Ріг
Таблиця 6
Державна система моніторингу
Лабораторія спостереження за забрудненням 5 стаціонарних постів
атмосферного повітря м. Кривий Ріг
Дніпропетровського регіонального центру з
гідрометеорології
ВСП "Криворізький міський відділ лабораторних 1 стаціонарний пост
досліджень Державної установи "Дніпропетровський
обласний лабораторний центр Міністерства охорони
здоров’я України"
Виконком Криворізької міської ради 4 автоматизовані пости
Відомча система моніторингу
ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" 3 автоматизовані пости
ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 1 стаціонарний пост
ПРАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" 2 стаціонарні пости
ПРАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" 1 стаціонарний пост
ПРАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" 1 стаціонарний пост
ПАТ "Кривбасзалізрудком" 4 стаціонарні пости
ПРАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" 2 стаціонарні пости
ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" 1 стаціонарний пост
ПрАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" 1 стаціонарний пост
ДП "Криворізька теплоцентраль" 1 стаціонарний пост
Суб’єктом державного моніторингу по спостереженню за забрудненням
атмосферного повітря у нашому місті є Лабораторія спостережень за станом
атмосферного повітря Дніпропетровського регіонального центру з
гідрометеорології. Контроль здійснюється на 5 стаціонарних постах, що
розташовані за адресами:
вул. Каховська та вул. Степана Тільги (Металургійний район);
пл. Визволення (Центрально-Міський район);
вул. Груні Романової (Інгулецький район);
вул. Героїв АТО (Довгинцівський район)
за дев’ятьма забруднюючими речовинами, а саме: діоксиду сірки, оксиду вуглецю,
діоксиду азоту, оксид азоту, сірководню, фенолу, аміаку, формальдегіду та пилу.
В 2015 році граничнодопустимі концентрації перевищували середньорічні по
пилу, діоксиду азоту та формальдегіду.Середньорічні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, долі ГДК (2010-2015 роки)
Середньорічні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі
міста за даними державних постів, 2010-2015 роки
Таблиця 7
Середньорічні концентрації,
мг/м3
Інгредієнти ГДК
2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік 2014 рік 2015 рік
Пил 0,15 0,3 0,5 0,7 0,5 0,5 0,8
Діоксид сірки 0,05 0,015 0,022 0,023 0,016 0,023 0,012
Оксид вуглецю 3 3 3 3 2 2 2
Діоксид азоту 0,04 0,05 0,05 0,06 0,06 0,06 0,06
Оксид азоту 0,06 0,03 0,03 0,04 0,03 0,03 0,03
Сірководень 0,06 0,001 0,001 0,002 0,002 0,002 0,001
Фенол 0,003 0,002 0,002 0,002 0,002 0,002 0,002
Аміак 0,04 0,03 0,04 0,05 0,03 0,03 0,02
Формальдегід 0,003 0,009 0,01 0,01 0,008 0,009 0,012
Загальний рівень забруднення повітря у місті оцінюється вище середнього.
Статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування належить
створення та забезпечення функціонування місцевих екологічних автоматизованих
інформаційно-аналітичних систем, які є складовою мережі загальнодержавної
екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення
доступу до екологічної інформації.
Кривий Ріг єдине місто у Дніпропетровській області, де впроваджена і
функціонує автоматизована система моніторингу за станом атмосферного повітря.
Виконкомом Криворізької міської ради у рамках реалізації довгострокової
програми по вирішенню екологічних проблем Кривбасу та поліпшенню стану
навколишнього природного середовища на 2011-2022 роки (надалі – довгострокова
програма) забезпечено функціонування 4 автоматизованих постів спостереження за
станом атмосферного повітря, що придбані за кошти міського фонду охорони
навколишнього природного середовища та
розташовані за адресами:
ПАС №1, пл. Молодіжна, 1;
ПАС №2, вул. Юрія Камінського, 3;
ПАС №3, вул. Дніпровське шосе, 11;
ПАС №4, вул. Володимира Великого, 32.
На сьогодні за підтримки депутатського
корпусу Криворізької міської ради коштом
міського фонду охорони навколишнього
природного середовища проводиться технічне
обслуговування обладнання, повірка приладів
стаціонарних постів для забезпечення
автоматичного спостереження за показниками якості атмосферного повітря для їх
функціонування в місті.
Для забезпечення населення інформацією екологічного змісту опрацьовується
питання висвітлення даних міських стаціонарних постів спостереження за станом
атмосферного повітря у режимі он-лайн на порталі Криворізький ресурсний центр.Подальша робота із розбудови автоматизованої системи екологічного
моніторингу за станом атмосферного повітря в місті направлена на координацію
діяльності найбільших промислових підприємств міста у частині створення
відповідних власних систем.
ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" встановлені 3 автоматичні пости
спостереження на межі санітарно-захисних зон металургійного, коксохімічного
виробництв, гірничо-збагачувального комплексу підприємства.
У рамках реалізації Міської програми вирішення екологічних проблем
Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016 –
2025 роки (надалі – Міська програма), яка затверджена рішенням Криворізької
міської ради від 28.09.2016 №901, передбачено встановлення підприємствами міста
протягом 2016-2017 років 14 автоматизованих постів моніторингу за станом
атмосферного повітря.
Важливим та актуальним являється вирішення питання переоснащення та
модернізації існуючих систем та обладнання центрів державного моніторингу за
станом атмосферного повітря. Реалізація даних заходів дозволить не тільки збирати,
зберігати і представляти первинну інформацію про стан навколишнього природного
середовища, але і визначати тенденції, здійснювати прогнози, а у подальшому дасть
можливість об’єднати автоматизовані пости моніторингу за станом атмосферного
повітря у загальну державну систему моніторингу довкілля міста Кривого Рогу та
Дніпропетровської області.
Вплив автотранспорту на стан атмосферного повітря міста
Збільшення кількості автомобілів, завантаження доріг, тривалість експлуатації
автотранспортних засобів, відсутність нейтралізаторів в основній масі автомобілів
вітчизняних марок та старих іномарок, призвели до тенденції зростання впливу
пересувних джерел у загальний фон забруднення атмосферного повітря міста. Так за
даними Головного управління статистики у Дніпропетровській області у 2015 році
обсяг викидів забруднюючих речовин склав 42,118 тис. тонн, що складає 11% від
загального обсягу викидів у місті.
Динаміка викидів забруднюючих речовин пересувними джерелами в атмосферне
повітря, тис. тонн
Таблиця 8
Роки 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Викиди забруднюючих речовин
53,767 52,995 57,339 52,728 48,991 42,118
у атмосферне повітря
Основним джерелом впливу на стан навколишнього природного середовища
при експлуатації автотранспорту є викиди забруднюючих речовин від двигунів внут-
рішнього згорання, використання палива, яке не відповідає вимогам сучасних еколо-
гічних норм. У відпрацьованих газах виявлено близько 280 компонентів продуктів
повного та неповного згорання нафтових продуктів, а також неорганічних з’єднань
тих або інших речовин, присутніх у паливі. У вихлопах двигунів внутрішнього згора-
ння містяться оксид вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні, альдегіди, сажа, бенз(а)пірен,
важкі метали.Для вирішення проблем забруднення атмосферного повітря пересувними дже-
релами необхідно переходити на використання екологічно чистіших видів палива,
що дозволяє змінити традиційні рідкі види палива газом і значно знизити рівень ви-
кидів, сприяти збільшенню частки електротранспорту у внутрішньоміських пасажир-
ських перевезеннях, введенню в транспортну мережу міста автобусів великої пасажи-
ромісткості, зменшенню кількості автомобілів, які не забезпечені нейтралізаторами,
шляхом оснащення діючих автомобілів нейтралізаторами, перейняттю практики
європейських країн щодо введення податку на використання автомобілів з великим
вмістом забруднюючих речовин у відпрацьованих газах (без нейтралізаторів) або
виведення цих автомобілів з експлуатації та прийняття ряду відповідних нормативно-
правових актів на державному рівні. З метою забезпечення нормативних показників
роботи автотранспорту необхідно посилення контролю з боку державних контро-
люючих органів та суб’єктів господарювання в межах вимог чинного законодавства.
Вплив автотранспорту на стан атмосферного повітря зменшуватиметься з розши-
ренням мережі та поновленням міського електротранспорту.
Міський електротранспорт нашого міста представлений рухомим складом
КП "Міський тролейбус" та КП "Швидкісний трамвай". У сфері пасажирських
перевезень міський електротранспорт посідає особливе місце та є екологічно чистим
та найбільш доступним, соціальним видом транспорту.
Для зменшення обсягів викидів від автомобільного транспорту та збільшення
частки перевезень мешканців міста електротранспортом введено трамвайний
маршрут №4м, що дозволило мешканцям міста безпересадково дістатися з будь-якої
станції вздовж лінії швидкісного трамваю до району ПАТ "Південний гірничо-
збагачувальний комбінат" з виїздом на ст. "Кільцева" на лінію міського трамваю.
Крім того, введено в експлуатацію тролейбус з встановленою дизель-генератор-
ною установкою та відкрито новий міський тролейбусний маршрут загального корис-
тування №24 "м-н Східний 3 – ст. Кривий Ріг", що дозволило знизити кількість рухо-
мого складу на автобусах, що обслуговують вказаний маршрут міста на 10 одиниць.
Уведення в транспортну мережу міста автобусів великої пасажиромісткості
(автобусний маршрут №228) дозволило оптимізувати кількість рухомого складу на
маршрутах, що його дублюють та зменшити кількість автобусів (маршруток) на
20 одиниць. Крім того, заплановано експлуатацію 20 автобусів великої пасажиро-
місткості на маршрутах №229 та 372. У зв’язку з чим кількість маршруток, що
працюють на лінії зменшиться на 80 одиниць, а це дуже важливий позитивний
показник для покращення стану атмосферного повітря.
Також доведено, що рух автотранспортних засобів в режимі "зелена хвиля"
призводить до покращення екологічної ситуації. За попередніми розрахунками
досягається зменшення використання палива на 25%, що напряму впливає на
зменшення викидів забруднюючих речовин від автомобілів у атмосферне повітря.
З 2014 року на автомагістралях міста встановлені світлофорні об’єкти, які
працюють в режимі "зелена хвиля". За маршрутом Дніпровське шосе – проспект
Гагаріна – 95 квартал – проспект Миру – вулиця Лермонтова – площа Визволення –
вулиця Петра Калнишевського – вулиця Купріна – Кіровоградське шосе обладнано
30 світлофорних об’єктів, за маршрутом вулиця Волгоградська – вул. Володимира
Великого – площа 30 років Перемоги обладнано 10 світлофорних об’єктів.У рамках Міської екологічної програми на 2016-2025 роки, передбачено впро-
вадження заходів з екологізації автотранспорту, поновлення міського електротранспор-
ту, використання екологічно чистого пального, придбання автобусів, що мають відпо-
відати екологічним показникам Євро-5, вивчення питання можливості розвитку місько-
го електротранспорту та електромобілів індивідуального користування на прикладі пе-
редового досвіду міст України та Європи, упровадження системи громадського кон-
тролю за вмістом СО та димності у вихлопних газах автотранспортних засобів тощо.
Заходи, спрямовані на поліпшення якості атмосферного повітря
На першому етапі (2011-2015 роки) реалізації довгострокової програми по
вирішенню екологічних проблем Кривбасу та поліпшенню стану навколишнього
природного середовища на 2011-2022 роки промисловими підприємствами міста
виконано наступні повітроохоронні заходи:
1. ПРАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат": будівництво скруберів
на дільниці подрібнення вапняку та бентоніту, заміна групи циклонів та
газоочисного обладнання на випалювальних машинах;
2. ПРАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат": реконструкцію
аспіраційних установок на фабриці окомкування, заміну батарейного циклону БЦ-9
на СИОТ, ремонти обладнання аспіраційних установок у цехах комбінату;
3. ПРАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат": ремонти та
реконструкцію систем аспірації на дробильній фабриці І-ІІ стадії подрібнення;
4. ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" у 2011 році завершено: будівництво
нового сталеплавильного комплексу потужністю 1,2 млн.тонн сталі з
впровадженням екологічно безпечних технологій, сучасних ефективних методів
пилогазопридушення на усіх стадіях технологічного процесу та з введенням
автоматизованої системи екологічного моніторингу технологічного процесу;
будівництво централізованих аспіраційних установок діючого конвертерного цеху
перегрузочних вузлів 2 блоку. Виконано капремонт ДП-6 з впровадженням
комплексу природоохоронних заходів та упровадженням автоматизованої системи
екологічного моніторингу; в конвертерному цеху будівництво газоочисних
установок за конвертерами №№5,6 з допалюванням СО. Сьогодні тривають роботи з
реконструкції газоочисних установок обертової печі №2 та комплексу агломашини
№6 аглоцеху №2 підприємства.
5. ПАТ "Кривбасзалізрудком": роботи з модернізації, заміни та капітальних
ремонтів аспіраційних установок шахт "Октябрська", "Гвардійська", "Тернівська".
6. ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна": заміну фільтру системи очистки
сушильного барабану №2.
7. ПрАТ "Криворізький завод гірничого обладнання": модернізація
електродугових печей та заміна рукавних фільтрів ФРКДІ-1100 на газоочисному
обладнанні електродугових печей сталефасоноливарного цеху.
З метою запобіганню пилоутворенню на відвалах, хвостосховищах,
підприємствами здійснюється полив, зволоження "сухих" пляжів хвостосховищ,
технологічних автодоріг, зрошення складів готової продукції, в тому числі
закріплення поверхонь речовинами, які затримують пил.Пилопридушення на хвостосховищах ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" Полив технологічних доріг СП ПРАТ "ММК ім. Ілліча" ГЗК "УКРМЕХАНОБР"
СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ
Водні ресурси та їх використання
На Криворіжжі водні ресурси представлені водами річок і штучних водоймищ,
підземними водами кількох водоносних горизонтів. Водні ресурси поверхневих
водних об’єктів зазнали значного зарегулювання поверхневого стоку (на р. Сакса-
гань і р. Інгулець). На річках, у балках та подах Кривбасу створено 5 водосховищ і
понад 100 ставків.
Територія Кривбасу належить до південної частини Українського басейну
тріщинних вод (частини Широківського, Апостолівського районів, Криворізький,
Софіївський і П’ятихатський райони). Загальний напрям стоку підземних вод
Криворіжжя – на південь – в бік Причорноморської тектонічної западини, а також
до місцевого базису ерозії – річкових долин, балок, ярів, подів, тому місцями
виникають джерела (природний вихід підземної води на земну поверхню, наприклад
в районі скель МОДРу, в балці Кандибіна, на березі Кресівського водосховища та
інше) та мочажини (місця просочування підземних вод на денну поверхню у вигляді
сильно змоченого ґрунту).
На території Криворіжжя протікають 8 річок (всі входять до басейну Дніпра):
Інгулець, з притоками – Саксагань, Зелена, Жовта, Бокова (з притокою Боковенька),
Вербова (притока р. Вісунь, яка, в свою чергу, впадає в р. Інгулець), а також
Кам’янка – притока р. Базавлук. Всі річки, окрім Інгульця та Саксагані, відносяться
до розряду малих річок.
Річка Інгулець бере початок на Придніпровській височині, з балки поблизу
с. Топило Знам’янського району Кіровоградської області, до впадіння в р. Дніпро
проходить по території Кіровоградської, Дніпропетровської, Миколаївської та
Херсонської областей.
Якість води в р. Інгулець на вході в
місто Кривий Ріг вже не відповідає вимогам
нормативних документів, так як має
негативні чинники з боку підприємств міста
Жовті Води та Кіровоградської області.
Режим стоку річки Інгулець типовий
для рівнинних річок і характеризується
відносно високими весняними повенями та
літньо-осінніми та зимовими меженями. У
весняний період і при відлигах у зимовий період річка живиться талими водами. В
іншу частину року стік річки підтримується ґрунтовими та дощовими водами, а
також поверхневою притокою під час дощів і злив у басейні річки.
Стік річки Інгулець зарегульований Олександрійським, Іскрівським та
Карачунівським водосховищами.
В межах міста Кривого Рогу на річці Інгулець створене Карачунівське
водосховище, яке є останнім з каскаду. Площа водосховища 44,8 км2, повний об’єм
308,5 млн. м3, у тому числі корисний – 288,5 млн. м3, довжина 35 км, середня
глибина 6,88 м, максимальна глибина – 19,1 м, середня ширина – 1,28 км, макси-
мальна ширина – 5,3 км. Вода водосховища придатна для пиття, зрошення,промислового та побутового споживання, ведення рибного господарства. Вище по
течії на р. Інгулець знаходяться Олександрійське та Іскрівське водосховища.
Річка Саксагань є лівою притокою річки Інгулець. Вона бере початок у
с. Малоолександрівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.
Впадає вона в р. Інгулець ліворуч на 323 км від гирла.
Річка Саксагань переважно живиться талими та дощовими водами. Річний хід
рівня води характеризується високим і інтенсивним підйомом у період весняної
повені, низьким у літньо-осінній період.
Сток річки Саксагань повністю зарегульо-
ваний каскадом водосховищ: Макортівське,
Кресівське та Саксаганське (колишнє Дзержин-
ське).
В межах міста Кривого Рогу на р. Сакса-
гань збудовано 2 водосховища – Кресівське
(1948р.), яке використовується для регулювання
поверхневого стоку і Саксаганське (Дзержин-
ське) (1952р.), яке використовується для
трансформації максимальних обсягів стоку з басейну р. Саксагань в р. Інгулець.
Кресівське водосховище має площу 5,2 км2, повний об’єм 10,22 млн. м3, серед-
ня глибина 1,96 м. Саксаганське (Дзержинське) водосховище – саме нижнє. Площа
водоймища 1,5 км2, повний об’єм 2,6 млн. м3. За межами Кривбасу розташоване
Макортівське водосховище, яке є джерелом питного водопостачання м. П’ятихатки.
Крім того, води цих водосховищ призначені для технічних цілей.
Річка Саксагань на гирловій ділянці
закрита в Саксаганський дериваційний тунель.
Саксаганський тунель є унікальною гідротех-
нічною спорудою, що являє собою підземну
річку, закопану на глибину від 31 до 63 м.
Подібних споруд немає в Україні. Тунель
проходить під житловою зоною міста. Тунель
створений з метою відведення води річки
Саксагань від великих запасів залізної руди
колишнього рудника ім. Кірова. Споруджувався
як гірнича проходка. Так ріка Саксагань наразі впадає в ріку Інгулець на 1,5 км нижче
від природного гирла. Довжина тунелю складає 5322 м, діаметр тунелю 3,5 м. Тунель
введений у дію у 1957 році та розрахований на експлуатацію на наступні 150 років.
Для збору води до тунелю збудоване останнє за течією річки Саксагань – Саксаган-
ське (Дзержинське) водосховище. На поверхні тунель має вхідний і вихідний порта-
ли, які складаються з башт, всередині яких встановлена шлюзова конструкція
регуляції пропуску і випуску води.
Біля Кривого Рогу в 1961 році споруджене водосховище Південне.
Питне водопостачання міста Кривий Ріг здійснюється підприємством
ДПП "Кривбаспромводопостачання" з річки Інгулець (Карачунівське водосховище)
та з Південного водосховища.Водопостачання та водовідведення
В м. Кривий Ріг станом на 01.01.2016 року нараховувалось 74
водокористувачі, з них здійснюють забір води з поверхневих водних об’єктів – 5,
використання води – 74, скиди стічних вод та забруднюючих речовин у поверхневі
водні об’єкти – 13.
У 2015 році загальний обсяг забору свіжої води з поверхневих та підземних
(шахтна та кар’єрна вода) джерел становив – 264,5 млн. м3, що порівняно з
2010 роком менше на 53,9 млн. м3, або на 16,9%.
Використання води за результатами 2015 року склало – 165,4 млн. м3, що
порівняно з 2010 роком (173,3 млн. м3) менше на 7,9 млн. м3.
Основні показники стану водоспоживання та водовідведення, млн.м3
Таблиця 9
Показники 2010 2011 2012 2013 2014 2015
1. Водопостачання, фактично 173,3 163,7 151,9 152,8 160,6 165,4
використано, всього, у т.ч. на:
Господарсько – побутові потреби (питна
86,5 77,1 72,4 73,5 73,6 71,5
вода)*
Виробничі потреби, всього, у т.ч.: 86,8 86,6 79,5 79,3 87,0 93,7
технічна 43,9 38,3 43,8 44,5 52,1 33,4
очищена стічна 3,3 - - - - 16,5
підземна (шахтна, кар’єрна) 10,1 12,8 11,4 12,8 13,1 23,6
питна вода* 29,5 35,5 24,3 22,0 21,8 20,2
2. Водовідведення, всього, у т.ч.: 152,5 139,5 135,9 150,0 140,5 131,6
обсяг стічної води, що повторно
23,5 19,9 22,4 27,1 22,9 22,8
використовується
виробничої стічної води 10,4 8,6 7,8 5,7 7,6 7,3
господарсько-побутові стічні води 70,9 66,0 68,0 78,1 71,5 62,0
шахтні (кар’єрні) води 44,5 42,7 35,6 36,6 36,0 37,0
зливові стоки 3,2 2,3 2,1 2,5 2,5 2,5
3. Наявність та потужність очисних 216,7 212,5 213,3 166,0 169,7 165,4
споруд виробничих стоків
4. 4. Витрати в системі оборотного 2885,7 3146,5 3104,2 3065,7 2922,1 2834,5
водопостачання
*- питна вода, що використана на господарсько-побутові та виробничі потреби протягом року
Питання забезпечення раціонального використання водних ресурсів, а саме
питної води, є одним із пріоритетних напрямків розвитку України на шляху її
інтеграції у європейську та світову спільноту, оскільки неефективне
водоспоживання може в майбутньому перерости в проблему дефіциту води для
нащадків.
Позитивними фактором для Кривого Рогу являється зменшення обсягів
використання питної води для господарсько-побутових та виробничих потреб. Ця
тенденція прослідковується протягом останніх п’яти років. Так, обсяг використання
питної води у 2015 році склав 91,7 млн. м 3, що у порівнянні з 2010 роком менше на
24,3 млн. м3, або на 21%, що свідчить про ощадливе використання питної води в
місті.У 2015 році використання води в оборотних, повторних та послідовних
системах порівняно з 2010 роком зменшилось на 50 млн. м 3. Крім того,
спостерігається економія використання питної води на виробничі потреби
підприємствами міста у 2015 році на 31,5%, у порівнянні з 2010 роком.
Система водопостачання міста та якість питної води
Система водопостачання Кривбасу являє собою великий комплекс споруд
ДПП "Кривбаспромводопостачання", що виготовляє питну воду на водопровідних
комплексах, транспортує по центральних і магістральних мережах, надає послуги
централізованого питного водопостачання, технічної води та виконує послуги з
відводу (перекачки) шахтних вод.
На сьогоднішній день у м. Кривий Ріг КП "Кривбасводоканал" здійснює
транспортування та реалізацію питної води споживачам міста. Щодобово
ДПП "Кривбаспромводопостачання" здійснює подачу в мережі підприємства
КП "Кривбасводоканал" близько 360 тис.м3 питної води. Основний обов’язок
підприємства у забезпечені цілодобовим водопостачанням та водовідведенням всіх
категорій споживачів міста.
До складу системи водопостачання ДПП "Кривбаспромводопостачання"
входить масштабний комплекс споруд, у складі якого підприємство експлуатує три
комплекси очисних водопровідних споруд (Карачунівський, Радушанський та
Каховський); 35 насосних станцій, у тому числі 3 насосні станції шахтної води;
46 резервуарів питної води загальним об’ємом 219 тис. м3; 639,553 км магістральних
водогонів питної води Ø500-1400 мм.
До складу системи водопостачання міста входить 2519,6 км водопровідних
мереж, 98 водопровідних насосних станцій, 76 підкачувальних насосних станцій та
22 насосні станції І-V підйомів.
Якість води джерел питного водопостачання – Карачунівського та Південного
водосховищ, та питної води, що надходить до споживачів від Карачунівського
(КВК) та Радушанського (РВК) водопровідних комплексів окремо за
мікробіологічними, мінералогічними та радіологічними показниками, наведена в
таблиці 10.Якість води джерел питного водопостачання міста та питної води
Таблиця 10
Джерела водопостачання Питна вода
Карачуні ГДК ГДК
Показники, мг/дм³ Південне відповідно Карачунів Радушан відповідно до
вське
вод-ще СанПіН ський ВК ський ВК ДСанПіН
вод-ще №4630-88 2.2.4-171-10
Хлориди, мг/дм³ 105 36 350 107 38 250 (350)
Сульфати, мг/дм³
Мінералогічні
407 52 500 402 63 250 (500)
показники
Кальций, мг/дм³ 81,1 37 - - - -
Магній, мг/дм³ 52,9 20,1 - - - -
Сухий залишок, г/дм³ 1003 295 1000 991 329 1000(1500)
Жорсткість, моль/дм³ 8,7 4,1 7 8,6 4,0 7 (10)
Na+K, мг/дм³ 167 30 - - - -
ЗМЧ при 37º, КУО/см3 232 48 - 1 3 100
ЗМЧ при 20º, КУО/см3 1023 570 - - - -
Мікробіологічні
Колі фаги, індекс,
відсутні відсутні
показники
- - - -
БУО/см3
Загальні колі форми,
667 324 - відсутні відсутні -
КУО/см3
Ентерококи, - -
- - відсутні відсутні
КУО/100см3
E coli, КУО/100см3 - - - відсутні відсутні -
Радіологічні
Цезій 137, Бк/кг
показники
- - - - - -
Стронцій 90, Бк/кг ˂0,3 ˂0,3 - - - -
Примітка. Не заповнені строки – показник не визначається.
Підвищення якості питної води є одним з головних напрямків екологічної
політики в рамках реалізації комплексної стратегії розвитку міста.
З метою забезпечення поліпшення якості питної води, що подається населен-
ню міста, на Карачунівському водосховищі у 2012 році впроваджено сучасну
триступеневу систему очистки води та систему преаерації водозабірного ковша.
В рамках реалізації проекту "Триступенева очистка питної води на
Карачунівському водопровідному комплексі" впроваджена схема підготовки води на
очисних спорудах, що дозволяє в період погіршення якості вихідної води досягти
зменшення основних показників кольоровості та каламутності, відійти від
підвищених доз хлору на первинному
хлоруванні і збільшити час контакту з
водою, що призводе до зниження у воді
хлорорганічних сполук. Згідно з проектом
збудовано нову ділянку трубопроводу
довжиною 194 метри для повернення води,
яка пройшла перший та другий рівень
очистки.
Важливою складовою модернізації
очисних споруд Карачунівського водопровідного комплексу є впровадження
системи водозабірного ковша. Встановлено 2-а аератори під водою на глибині 12 м
для забезпечення кисню та кругообігу води у ковші водозабору. Потоки води від
аераторів гарантують насичення киснем нижніх шарів води за рахунок створенняциркуляції та аеробного окислення. При цьому з води видаляються шкідливі гази,
таким чином відбувається флотація.
Впровадження системи преаерації дозволило покращити якість води, яка
надходить у систему водозабору шляхом підвищення в ній вмісту розчиненого
кисню перед водозабором. Це дозволило знизити кислотність води, неприємні
запахи та колір води від літнього цвітіння.
Система водовідведення міста та очищення стічних вод
КП "Кривбасводоканал" здійснює послуги водовідведення від населення,
підприємств, установ та організацій міста Кривий Ріг.
Водовідведення міста здійснюється за допомогою мереж водовідведення
КП "Кривбасводоканал" довжиною 1156,5 км. Основна їх частина введена в
експлуатацію в 70-х роках й експлуатується більше 40-ка років. Фізичне зношення
мереж становить 879,783 км, що є основною проблемою при їх експлуатації.
З метою підтримання мереж водовідведення в технічному стані на підприємстві
проводяться ремонтні роботи власним коштом, будівництво нових мереж та заміна
існуючих виконуються за рахунок коштів місцевих фондів охорони навколишнього
природного середовища.
Протягом 2011-2015 років виконані роботи з проектування та будівництва
каналізаційних колекторів:
2011 рік - самопливний каналізаційний колектор по вул. Кузнєцова – 1,016 км;
2012 рік - каналізаційні мережі вулиць Каракалпацької, Єрмолової, Кленової –
0,793 км;
2013 рік - самопливний каналізаційний колектор по вул. Модрівська – 0,984 км;
2015 рік - напірний каналізаційний колектор від КНС-8 до Центральної
станції аерації (І черга) – 2,125 км.
На теперішній час розроблено проектно-технічну документацію та розпочато
впровадження по об’єктам:
ділянки самопливного каналізаційного колектору від мкр. Сонячний;
каналізаційної мережі та споруд на вул. Тихвінська та Ногіна;
самопливного каналізаційного колектору від пр. Металургів до КНС-10,
1-а черга;
самопливного каналізаційного колектору від пл. Визволення до вул. Сиволапа;
напірного каналізаційного колектору від КНС-8 до Центральної станції
аерації 2-га черга;
самопливного каналізаційного колектору від вул. Тбіліської до КНС-10
(загальна довжина близько 8 км).
У схемі забору і перекачування стічних вод на очисні споруди міста задіяні
114 каналізаційних насосних станцій КП "Кривбасводоканал", на яких встановлено
266 насосних агрегатів.
З огляду на особливості функціонування системи водовідведення в межах міста
підприємство експлуатує 5 комплексів біологічного очищення господарсько-
побутових стічних вод та поля фільтрації сел. Руднічне: Центральна станція аерації потужністю 351 тис.м3/добу з випуском біоло-
гічно очищених стічних вод у р. Широка, далі по системі ставків накопичувачів в
р. Кам’янка, Базавлук, у яких відбуваються процеси самоочищення, а потім у Кахов-
ське водосховище – джерело питного водопостачання, в т.ч. міста Кривого Рогу;
Південна станція аерації потужністю
37 тис.м3/добу з випуском біологічно очищених
стічних вод в р. Інгулець;
Північна станція аерації потужністю
36 тис.м3/добу з випуском біологічно очищених
стічних вод в р. Саксагань. На теперішній час
стічні води від Північної станції аерації не
скидаються до водного об’єкту, а надходять до
хвостосховища ПРАТ "Північний гірничо-
збагачувальний комбінат" для використання в
оборотному циклі підприємства;
Інгулецька станція аерації потужністю
24 тис.м3/добу з випуском біологічно очищених стічних вод в р. Інгулець. В даний час
стічні води від Інгулецької станції аерації не скидаються до водного об’єкту, а
надходять до шламосховища ПРАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"
для використання в оборотному циклі підприємства;
станція аерації селища "Авангард" потужністю 1,4 тис.м3/добу без скиду біо-
логічно очищених стічних вод до водного об’єкту, що надходять до хвостосховища
ПРАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат";
поля фільтрації сел. Руднічне потужністю 0,1 тис. м3/ добу, на яких
здійснюється біологічне очищення стічних вод.
Для вирішення питання по станціям аерації, що експлуатуються 50 років і
більше, стосовно технологічних рішень щодо заміни морально і фізично застарілого
обладнання та з метою приведення якості стічних вод до нормативних показників за
рахунок коштів міського фонду охорони навколишнього природного середовища
виконані роботи з розширення та реконструкції міських каналізаційних очисних
споруд Центральної та Північної станцій аерації.
Вторинний відстійник 3-ї черги Центральної станції аерації після
реконструкціїВторинний відстійник №3 Північної станції аерації
Аеротенки Північної станції аерації
В останні роки в стічних водах, що надходять на станції аерації зросла
концентрація фосфатів, які являють собою загрозу евтрофікації водойм – приймачів
стічних вод. Така проблема існує на всіх станціях очищення госппобутових стічних
вод в Україні. Це пов’язано з використанням населенням великої кількості
фосфатвміщуючих миючих засобів, порошків тощо.
В даний час в місті Кривому Розі виконуються проектні роботи щодо
реконструкції споруд біологічного очищення стічних вод Центральної станції
аерації з втіленням технологій нітри-, денітрифікації та дефосфатизації. При
впровадженні проектних рішень планується зменшити обсяги скидання
забруднюючих речовин та досягти нормативів гранично-допустимого скиду за
показником "фосфати" до 3,5 мг/дм3 (ГДК по фосфатам - 3,5 мг/дм3 згідно
СанПіН 4630-88).Скиди стічних вод у поверхневі водні об’єкти
Згідно статистичної звітності про використання води по формі 2ТП-водгосп у
2015 році обсяги скидів стічних вод підприємствами міста у поверхневі водойми
м. Кривого Рогу склали 75,1 млн.м3, порівняно з 2010 роком (95,8 млн.м3)
зменшилися на 20,7 млн.м3, або на 22 %.
Обсяги скидів забруднюючих речовин у поверхневі водойми підприємствами
міста Кривий Ріг за 2015 рік склали 269,1 тис. т/рік, порівняно з 2010 роком
(303,1 тис. т/рік) обсяги зменшилися на 34 тис. т/рік, або на 11%.Перелік підприємств – забруднювачів водних об’єктів, обсяги та категорії
стічних вод, скид яких здійснювався у водойми в 2015 р, тис. м3
Таблиця 11
№№ Найменування підприємств Обсяг скиду З них Водойма Обсяг
з/п шахтної води фільтр.
(ставок-
накопичувач
балки
Свистунова)
1 2 3 4 5 6
1. ДПП "Кривбаспромводопостачання" 503,0 - р. Інгулець -
2. ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" МВ 6 817,3 - р. Інгулець -
3. ШУ ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" 3 066,4 3 066,4 р. Інгулець -
4. ПАТ "ХальдербергЦемент Україна" 206,216 - р. Інгулець -
ПРАТ "Центральний гірничо-збагачувальний
5. 3 121,3 3 121,3 р. Інгулець 82,1
комбінат"
ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний
6. 23,4 - р. Інгулець -
комбінат "
ПРАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний
7. - - р. Інгулець 215,4
комбінат "
ПРАТ "Північний гірничо-збагачувальний
8. 2 071,181 - р. Саксагань -
комбінат "
р. Інгулець
9. ПАТ "Кривбасзалізрудком" 4 585,526 4 584,6 р. Саксагань -
(ш. "Тернівська",
ш. "Октябрська")
10. ПРАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" 805,8 805,8 р. Інгулець -
11. ПРАТ "КЗГО" 156,6 - р. Саксагань -
12. ПАТ "Криворізький турбінний завод "Констар" 17,4 - р. Інгулець -
13. ПАТ "Електрозавод" 3,2 - р. Саксагань -
49 031,0 р. Кам’янка,
14. КП "Кривбасводоканал" 4 585,0 - р. Інгулець, -
1 10,1 р. Саксагань
Всього: 75 103,423 11 578,10 297,5
Видобуток і переробка залізної руди пов’язана з великою кількістю відкачки і
використання води. Водогосподарська обстановка гірничорудних підприємств Крив-
басу характеризується надлишком зворотних вод. Шахтні і кар’єрні води відка-
чуються з метою забезпечення безпечних умов відпрацювання рудних покладів.
Значна концентрація потенційно небезпечних об’єктів на території міста
(шахти, кар’єри, відвали, хвостосховища, відпрацьовані пустоти, тощо), які за умови
припинення відкачки підземних вод або переповнення накопичувачів неминуче
стануть джерелом розвитку надзвичайних ситуацій та техногенних катастроф.
Відсутність реальної альтернативи повного використання або утилізації над-
лишків зворотних вод диктує необхідність у щорічному вживанні заходів зі скиду
надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу (ст. 74 Водного
кодексу України).
Щорічно діючими гірничорудними підприємствами міста ПАТ "Кривбасзаліз-
рудком", ПРАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА", ПРАТ "Центральний гірничо-збагачу-
вальний комбінат", ШУ ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" відкачується близько
40,0 млн.м3 підземних вод, із яких 17-18 млн.м3 високомінералізовані шахтні води,
більшість з яких акумулюється в ставку-накопичувачі шахтних вод балкиСвистунова, а в осінньо-зимовий період на підставі розпорядження Кабінету
Міністрів України та згідно з регламентом скидаються у річку Інгулець.
Протягом регламентного скиду 2015-2016 років скинуто 9,836 млн. м3
високомінералізованих шахтних вод, що порівняно з 2010-2011 роками (11,1 млн.м3)
менше на 1,264 млн.м3, або на 11,4%.
З метою стабілізації гідрохімічного стану річки Інгулець та Карачунівського
водосховища після завершення скиду зворотних вод з квітня по серпень триває про-
мивка річки. Обсяг води, поданої у 2015 році каналом Дніпро-Інгулець до Кара-
чунівського водосховища, становить 135,0 млн.м3, що у порівнянні з 2011 роком
більше на 10,8%.
Заходи з екологічного оздоровлення Карачунівського водосховища та річки
Інгулець, що проводилися протягом 2011-2015 років, забезпечили покращення
якості води у річці Інгулець та Карачунівському водосховищі, але не забезпечили
приведення якості води Карачунівського водосховища по показнику "жорсткість" до
нормативного.
Заходи щодо поліпшення стану водних ресурсів
Для створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруд-
нення засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також
зменшення коливання стоку вздовж річок, навколо озер, водосховищ та інших водойм
встановлюються водоохоронні зони, в межах яких виділяються земельні ділянки по
обидва боки річок та водойм вздовж урізу води під прибережні захисні смуги.
Водоохоронні зони та прибережні захисні смуги є природоохоронними
територіями з обмеженою господарською діяльністю, що регламентується Водним
кодексом України.
З метою реалізації природоохоронного заходу у місті Кривий Ріг розроблені
проекти та встановленні в натурі (на місцевості) межі водоохоронних зон і
прибережних захисних смуг річок Інгулець та Саксагань, що затверджені рішенням
Криворізької міської ради від 28.05.2014 № 2728 "Про затвердження проекту
землеустрою зі встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг
уздовж річок Інгулець та Саксагань у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області".
В межах Довгострокової програми по вирішенню екологічних проблем Крив-басу та поліпшенню стану навколишнього природного середовища на 2011-2022
роки у місті вирішується ряд нагальних питань у сфері охорони та раціонального
використання водних ресурсів.
З метою доведення якості очищення стічних вод до нормативних показників про-
тягом останніх років коштами місцевих бюджетів проводяться заходи щодо рекон-
струкції загальноміських очисних споруд Центральної та Північної станцій аерації.
Виконуються проектні роботи щодо реконструкції споруд біологічного
очищення стічних вод Центральної станції аерації з втіленням технологій нітри-,
денітрифікації та дефосфатизації.
Комплексно здійснюються заходи у сфері охорони та збереження водойм міс-
та Кривий Ріг, а саме у частині розчищення та покращення гідрологічного стану
річок та ставків. З метою покращення екологіч-
ного стану поверхневих водних об’єктів,
поліпшення санітарно-гігієнічного та екологіч-
ного стану міста, створення безпечних для жит-
тя й здоров’я людини умов реалізуються проек-
ти "Відновлення водності р. Стара Саксагань в
Центрально-Міському районі м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області", "Протиповеневі
заходи та поліпшення гідрологічного стану
р. Інгулець у Дніпропетровській області" та "Відновлення гідрологічного режиму
водойм Дзержинського району м. Кривий Ріг Дніпропетровської області",
замовником яких є Дніпропетровське обласне управління водних ресурсів.
В рамках реалізацій проекту "Розчистка русла річки Стара Саксагань"
протягом 2010-2012 років розчищено майже 5 км русла річки у Центрально-
Міському районі, створено умови для відпочинку мешканців і гостей міста.
Для відновлення водних живих ресурсів проведено зариблення річки шляхом
випуску у її русло більше однієї тонни дворічного товстолоба з Криничанського
рибгоспу. В результаті реалізації заходу риба
отримала нове поліпшене середовище свого
існування, а річка – природню складову своєї
екосистеми, яка в подальшому буде сприятливо
впливати на її стан. Адже відомо, що деякі
види риб, в тому числі товстолоб, здатні,
фільтруючи через себе, очищувати воду від
синьо-зелених водоростей, а також від
надмірного збільшення очерету.
Протягом 2013-2015 років виконані роботи з реалізації проекту щодо
відновлення водності річки Стара Саксагань, у рамках якого влаштований підвідний
водогін для подачі води із Карачунівського водосховища у русло р. Стара Саксагань,
що поліпшить її екологічний стан та дозволить запобігти замуленню розчищеної у
2012 році ділянки русла річки.
Протягом 2014 - 2015 років у рамках реалізації проекту "Протиповеневі заходи
та поліпшення гідрологічного стану р. Інгулець у Дніпропетровській області"
виконувалися заходи щодо поліпшення екологічного стану р. Інгулець на ділянках,Вы также можете почитать
